З досвіду роботи

З КНИГОЮ І ЛЮБОВ'Ю
ДО ЮНИХ ЧИТАЧІВ
(з досвіду роботи)

Навчальний заклад залишається важливим соціальним інститутом, який забезпечує виховний процес і взаємодію дитини, батьків та соціуму. Відношення до школи, як до рідної домівки, починає закладатися в душі кожної дитини з того моменту, як вона вперше переступає її поріг. Найважливішим є розуміння й усвідомлення того, що кожна дитина -  повноправний маленький громадянин незалежної України, який повинен мати реальну можливість здобути повноцінну освіту. Важливим є також розвиток індивідуальних здібностей, обдарувань, творчості учнів.

Над проблемою "Особистісно-орієнтований розвиток школяра шляхом гармонійного поєднання та взаємодії шкільного та сімейного виховання" працює бібліотека нашого загальноосвітнього навчального закладу.

Інформаційна робота шкільної бібліотеки – це цілеспрямований провідний напрям її діяльності. Кінцевим результатом якого є: інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу, формування інформаційної культури, сформованість умінь і навичок школярів, самостійності та саморозвитку.

Примножувати свої знання та вміння, удосконалювати та розвивати свої здібності, знати свої можливості, свої недоліки та прогалини у знаннях і  відшукати шлях, засоби для вирішення завдань – це мета самонавчання.

Надати потрібну інформацію для вирішення цих завдань користувачів бібліотеки-

завдання бібліотеки. Зміст інформування визначається специфікою навчально-виховного процесу школи, навчальними планами, головними завданнями, що стоять перед школою у поточному році, інтересами вчителів, учнів, батьків.

Шкільна бібліотека систематично знайомить читачів з новинками, які надійшли до бібліотеки. Для вчителів це інформації про надходження нової методичної, довідкової, навчальної літератури "Бібліотека інформує", "Бібліотека пропонує". Для учнів -  виставки "Знайомтесь, нова література".

Форма роботи бібліографічного інформування – індивідуальна, групова, масова.

     Обов'язковим в нашій бібліотеці є складання  бібліографічної інформації для вчителів з підготовки педрад, доповідей та виступів до науково-практичних конференцій, семінарів, методоб’єднань. Так, оформлені інформаційні бібліографічні списки з тем: "Шляхи забезпечення творчого співробітництва педагогічного колективу, учнів та батьків як умови розвитку особистості учня", "Мотивація навчальної діяльності як засіб підвищення знань учнів", "Про стан організації роботи вчителів щодо підвищення їх освітнього рівня через самоосвіту та курси підвищення кваліфікації вчителів".

Підвищенню теоретичної, професійної, загальнокультурної підготовки вчителів сприяє бібліографічне інформування. Добре зарекомендувала себе така комплексна форма бібліографічного інформування як Дні інформації, до програми яких входять виставки літератури, бібліографічні огляди. 

Під час проведення на базі школи семінарів вчителів, бібліотекар готує інформаційні огляди  літератури.     

      При виконанні інформаційних запитів педагогічного колективу школи, важливо враховувати принцип диференційованості. Інформаційні потреби учителів найчастіше визначаються конкретними завданнями, які їм доводиться розв´язувати відповідно до посади, рівня освіти, педагогічної категорії.     

    Так, пріоритетними категоріями користувачів для індивідуального інформування у шкільній бібліотеці є адміністрація школи, керівники шкільних методичних об’єднань, шкільний психолог. Інформаційні потреби цього складу користувачів більш складні, потребують використання наукової літератури. 

     Посада класного керівника – це той об'єктивний фактор, який також впливає на формування інформаційних потреб, де важливе місце мають синтетичні види інформації огляди, досвіди роботи з певних напрямків виховної роботи, робота з батьками. Бібліотекар готує рекомендаційні списки літератури на теми: "Роль батьків у вихованні в дітей відповідальності за якість навчання", "Шкідливі звички дітей і запобігання їм у родині", "Уроки моральності", "Підлітки мають знати свої права".

Індивідуального бібліографічного інформування потребує така категорія вчителів, як вчителі з невеликим досвідом педагогічної роботи. Їх інформаційні інтереси  характеризуються більш вузької проблеми – саме того  предмету який викладають. Бібліотекар не тільки прагне задовольнити їх запити, а також рекомендує літературу загального характеру з удосконалення педагогічної майстерності.

Інформаційна робота з батьками потребує і групового, і диференційованого  бібліографічного обслуговування. Рекомендаційні списки літератури для даної категорії готуються з таких тем: "Спілкування в сім’ї", "Сімейні вартості", "Читання у сім’ї", оформляються  книжкові виставки літератури з питань сімейного виховання "Для вас, батьки".

Повноцінне інформаційне забезпечення школярів сприяє не тільки засвоєнню знань з основ наук, розширює і поглиблює знання, одержані на уроках, а й підвищує інтелектуальний, духовний розвиток особистості. Також використовуються індивіду-альні, групові та масові форми роботи.

Серед учнів особливої уваги  потребують діти – учасники шкільних олімпіад, турнірів, конкурсів, а також діти девіантної поведінки. З цією групою користувачів використовується індивідуальна форма інформування. Так, готуються бібліографічні списки літератури з тем: "Екологічна характеристика земноводних  Благовіщенського району", "Іван Мазепа. Його роль в  національному відроджені України", "Східні мотиви в творчості  європейських поетів". Для учнів девіантної поведінки експрес-інформації на теми, якими вони цікавляться: "У світі пригод", "Футбол - гра мільйонів", "Історія акваріума", тощо.

     Патріотичне виховання є стратегічним, за своїм значенням, завданням. Воно формує почуття приналежності до нації, держави, веде до національного згуртування, що надзвичайно актуально. Тому цикл виставок, присвячених  найважливішим політичним подіям,  ювілейним датам, видатним історичним особистостям України – головний напрямок навчально-виховної діяльності шкільної бібліотеки. ("Пам’ятаємо, щоб не повторилось" (до дня пам’яті жертв голодомору), "Драматичні сторінки історії" (до річниці виведення військ з Афганістану), "Бережемо світлу пам’ять" (до дня визволення України від фашистських загарбників), "Слава козацька жива".

     Уроки пам’яті, презентації нових книг, голосні читання, огляди літератури обов’язково передбачають  більш широке бібліографічне інформування з теми заходу. На жаль, наша бібліотека не підключена до мережі Інтернет, що б дозволяло значно розширити й оптимізувати інформаційний простір навчально-виховного процесу у школі, скоротити дистанцію між джерелом інформації та її користувачами.

     Інформаційна робота сучасної шкільної бібліотеки вирізняється певними 

особливостями. Від того як  бібліотекарі зможуть задовольнити інформаційні потреби  користувачів,  зорієнтувати їх на свідоме, послідовне  сприйняття інформаційного потоку, залежатиме виконання тих завдань, які ставить сучасна українська освіта.

Традиційні та інноваційні методи

особистісного та читацького розвитку користувачів

Давно минули ті часи, коли наша країна, яка була однією з республік колишнього Радянського Союзу вважалась однією з самих «книжкових», самих читаючих країн світу, коли люди читали в автобусах і в метро, коли багатотисячні і мільйонні тиражі книг розкуповувалися протягом декількох днів. Питання: "Я читаю! А ти?", - годі почути серед сучасних школярів. 

На жаль, ситуація з дитячим читанням в Україні поки що залишається невизначеною. І як констатувала Олександра Коваль - президент "Форуму видавців", незважаючи на ажіотаж навколо книжок і читання, який спостерігається, зокрема, у Львові в дні соціально-культурних акцій "Форум видавців - дітям", на питання: "Ти читаєш?" понад 50 відсотків українських школярів дають негативну відповідь.

Різноманітні  опитування  говорять  про  те,  що  книжка  не  є зараз товаром першої необхідності. Авто, побутова техніка, мобільний зв'язок - важливіші не тільки для людей старшого віку, а й переважної частини молодих людей, та навіть споживацькі пріоритети домінують серед школярів.  Дехто скаже: "Не читають, бо не навчили»". Тобто,  складати букви  в  слова,  навчили,  а  читати,  розуміючи  значення  прочитаних  слів  і  цілих фраз, вміти  аналізувати  та  інтерпретувати  прочитаний  текст - не  навчили. От  і  маємо,  що маємо.

Багато з успішних країн сучасного світу давно визнали, що сьогодні є велика проблема з читанням і спільними зусиллями урядових, неурядових організацій, самих громадян роблять кроки, щоб загальмувати цей процес. В Україні ж проблеми читання, шкільних бібліотек, їх комплектування обговорюються швидше у професійних колах і не стали предметом обговорення у суспільстві.

А власне ж, читання є ключовим у вирішенні багатьох проблем в освіті, й виховання підростаючого покоління, зрештою читання - це умова розвитку кожної людини, а також умова розвитку нації в цілому. Безперечно, уміння читати - це не мета, засіб для здобуття і хорошої освіти, і вищого статусу, вищої якості життя і, звичайно, формування духовного світу людини, його моральних якостей.

Між тим, додає оптимізму впровадження в Україні програми підтримки читання. Організатори сподіваються, що вона стане поштовхом до великої хвилі обговорення, що жодна мисляча в Україні людина не залишиться осторонь. І, можливо, ця проблема не лишиться проблемою тільки освітян та бібліотекарів, для яких проблеми читання, його культури, виховання читацьких інтересів є пріоритетами.

У своїй роботі я нерідко повторюю своїм читачам вислів Дідро: "Люди перестають мислити, коли перестають читати". Щоб навчитися плавати, однієї теорії мало. Розв'язанню арифметичних задач вчаться не тільки теоретично. Вмінню читати також треба вчити. Читання - процес складний, творчий, сугубо індивідуальний.

Бібліотекарі накопичили чималенький досвід з виховання читацьких інтересів. В своїй роботі з цього питання я звертаюсь до різних форм та методів: від традиційних - захист формуляра читача до інтерактивних, які містять переважно елементи гри. І це стосується не тільки молодших школярів, а й учнів середнього та старшого шкільного віку. Формування кваліфікованого читача, виховання читацької культури, читацьких інтересів учнів - процес тривалий і потребує спільних зусиль родини, вчителів, бібліотекаря і самого читача.

Поняття "читацька культура" - це насамперед любов до книги, сукупність знань, умінь і почуттів читача, які дають змогу повноцінно й самостійно сприймати та засвоювати прочитане. 

Культура читання включає такі складники:

·   висока вимогливість до вибору книги;

·   загальна начитаність, ерудиція;

·   глибоке проникнення в текст, розуміння ідеї твору, авторської позиції та засобів її 

      вираження;

·   правильність організації процесу читання: вибір способу роботи з книгою, залежно 

      від її змісту та мети читання;

·   уміння усно й письмово висловлювати власні роздуми з приводу прочитаного;

·   здатність самостійно і критично оцінити прочитане на основі особистих почуттів і 

      культурного досвіду.

Враховуючи зазначене, в роботі з молодшими читачами провожу цикл голосних читань, наприклад "Наша гордість, наша слава", присвячених символіці  України, так і голосні читання присвячені одному автору ("Гортаючи Кобзаря", "Наші славетні земляки"), по окремих книгах. Голосні читання, як правило, супроводжуються коротенькою бесідою, в кінці - невеличке спільне обговорення почутого. І коли після такого заходу, зацікавиться почутим бодай 5-10 учнів, задоволена. 

Добре зарекомендувала себе така форма роботи як презентація книг для дитячого читання «Затятим книголюбчикам». Презентую як новинки так і призабуті книжки. Це переважно книги науково-популярні, з історії України, класики.

В роботі з популяризації книги, з виховання читацьких інтересів з категорією молодших школярів дуже важливо використовувати вікторини, загадки, конкурси. Наприклад, при проведенні гри -подорожі «Батьківщини рідної міста. Зупинка: "Київ - столиця України" для учнів 2 - 4 класів, використовували не тільки вікторину, а й костюмовані інсценівки. Літературно-музичні ранки, літературні хвилинки, екскурсії до бібліотеки, театралізовані уроки, години спілкування, прес-мозаїки - це лише невеликий перелік форм роботи, які я використовую у своїй роботі.

Різноманітність форм роботи надзвичайно важлива у роботі з читачами середнього шкільного віку. Адже саме у цьому віці спостерігається значний спад цікавості до книги, читання. Тут набуває надзвичайної ваги координація роботи з класними керівниками, шкільним учнівським парламентом, з сільською бібліотекою.

Тому роботу з проведення щорічного Всеукраїнського Тижня дитячого читання, проведення бібліотечно-бібліографічних занять, проведення акції «Живи, книго!», виховних уроків, обов'язково починаємо з координованого планування. Наприклад, тиждень книги обов'язково відкривається урочистою лінійкою. Заходи Тижня готуються спільно з сільською бібліотекою. Залучаємо до заходів також батьківську громадськість. Наприклад спільно з батьками проведені заходи «Говорять професії батьків», конкурси «Моя родина».

Мають непоганий результат з категорією читачів середньої вікової групи такі форми роботи як "Цікаві хвилинки на різну тематику"(це "секрети лікарських рослин"), інформаційні (наприклад, літературно - музичні інформаційні хвилинки, присвячені ювілейним датам видатних постатей України і світу, державним та народним святам).

Зацікавили школярів і бесіди - діалоги "Найважча професія - бути людиною", уроки доброти "Чуйності, душевності занадто не буває".

Користувачі бібліотеки старшого шкільного віку - особлива категорія. І форми роботи з ними потребують нестандартні організації. Тому тут важливо враховувати умови, які забезпечать позитивний вплив нетрадиційних форм організації з роботи по розвитку читацьких інтересів на якісний результат. Це, перш за все, чітке визначення мети заходу; органічне поєднання нетрадиційних форм з традиційними; відповідна підготовка бібліотекаря до застосування форм організації заходу.

Вдалою вважаю проведену зі старшокласниками годину-реквієм до дня пам'яті голодомору та політичних репресій "На колінах стою перед вами, сповідаю жалобу сумну", до дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав "Крізь пекло Афгана", тощо...

Наші учні часто відвідують шкільний краєзнавчий музей, а його завідувач, вчитель історії, нещодавно була гостем у літературно-музичній мандрівці вулицями села "Моє рідне село - Йосипівка. Я тут живу".

Проводжу зі старшокласниками такі заходи як: прес-діалог "З історії українського книгодрукування», народознавчі подорожі тощо. 

Нестандартні форми у роботі з розвитку читацьких інтересів у значній мірі забезпечують оптимальність розв'язання цього пріоритетного напрямку роботи шкільної бібліотеки.

Проте, найголовнішим у вихованні читацьких інтересів, вважаю індивідуальну роботу. Виховання читацьких інтересів повинно починатися з самого бібліотекаря. Тому, працюючи над пошуком нових форм і методів у цій роботі, звертаюсь не лише до нових публікацій, а й перечитую і впроваджую у практику своєї роботи надбання відомих вітчизняних і світових корифеїв бібліотечної справи. 

Справжнім скарбом для сучасного працівника бібліотеки вважаю роботи відомого індійського бібліотекознавця та бібліографа Шіалі Рамамріта Ранганатана, який своєю головною працею вважав "П'ять законів бібліотечної науки". Він розглядав організацію бібліотеки і всі галузі роботи під кутом зору сформованих їм п'яти принципів:

1. Книги для використання;

2. Кожному читачеві - його книгу;

3. Кожній книзі - її читача;

4. Берегти час читача;

5. Бібліотека - організм, який росте.

Думки Ранганатана про те, як краще обслуговувати читача, виховувати читацькі інтереси вважаю цікавими і для сучасного бібліотекаря, хоча вони були сформовані у далекому 1931 році, використовую їх саме в індивідуальній роботі з виховання читацьких інтересів. Погодьтеся, чи не актуальним є таке правило, сформоване бібліографом: як тільки читач заходить до бібліотеки, усі роботи повинні бути припинені і вся увага звернута на читача. Бібліотекар має бути не тільки привітним, він повинен володіти здібностями оцінити читача і пристосуватись до нього. 

Для успішного виконання цих вимог необхідно бути психологом, працювати над розвитком у собі психологічних навичок і здатністю розуміти людський характер. Його завдання - знайти підхід не тільки до зговірливого, а й до "важкого" читача. В іншому випадку, книга не буде використана на повну міру. І знання книг - це тільки пів справи.

У своїй роботі я намагаюсь більше уваги приділити саме "важкому" читачеві, намагаюсь зрозуміти його, бо якщо відмахнутись від незадоволеного, нервового або надто вимогливого користувача, можна його втратити і він ніколи не буде звертатись до бібліотеки, а надасть перевагу іншим, не завжди корисним і ефективним джерелам інформації. Тому я стараюсь швидко й точно обслуговувати «легких» читачів і більше уваги приділити важкому, виявляючи при тому терпіння і розум. Я впевнена, що немає дитини (навіть такої, яка на анкетне запитання: "Чи любиш ти читати?", відповідає: "Ні!"), яку б не можна було б чимось зацікавити, найти стежину до її розуму і серця.

 З користувачами бібліотеки, які потребують посиленої уваги проводиться певна робота. Це і облік дітей з девіантною поведінкою, дітей, батьки яких позбавлені батьківських прав, дітей, які схильні до правопорушень, дітей з особливими потребами. На читацьких формулярах цих читачів роблю відповідні помітки. І, звичайно, при кожному відвідуванні бібліотеки до них - максимум уваги. Через анкети й індивідуальні бесіди вивчаю їх інтереси, захоплення, намагаюсь зацікавити читанням. В подальшій роботі - складаю індивідуальні плани читання, надаю рекомендації щодо роботи з книгою.

Не залишаються поза увагою й обдаровані діти. Роботу з цією категорією також  легкою не можна назвати їх читацькі інтереси вирізняються різноманітністю, конкретністю, багатоаспектністю. Дехто з них вважає себе досвідченим читачем, який не потребує сторонньої допомоги. В такому випадку, я намагаюсь тактовно керувати розвитком їх читацьких інтересів, використовуючи елементи співпраці з ним у здійсненні його планів та бажань, тобто "допомогти йому надати допомогу самому собі".

Виховувати читацькі інтереси можна лише тоді, коли відносини між бібліотекарем і читачем будуть невимушеними і приємними. Це не мають бути відносини старшого, який диктує підлеглому або відносини вчителя, який інструктує дитину. Це відносини двох рівних, які обмінюються точками зору, інформацією про книги. Словом, бібліотекар повинен стати другом і наставником кожного, хто користується бібліотекою, її послугами.

В своїй роботі з формування читацьких інтересів намагаюсь не тільки окреслити індивідуальний репертуар читання, а й познайомити учня якомога глибше з різними розділами фонду шкільної бібліотеки, з довідково - бібліографічним апаратом, через виставки, тематичні полички розкрити фонд бібліотеки. 

Основою у цьому напрямку є популяризація основ бібліотечно-бібліографічних знань серед учнів за допомогою бібліотечних уроків. Тематичний план "Основи ББЗ" (бібліотечно-бібліографічних знань школярів) є додатком до річного плану роботи бібліотеки. Він обов'язково складається і координується з сільською бібліотекою, вчителями початкових класів, класними керівниками та вчителями - предметниками. Тематика занять спрямована на формування культури читання, прищеплення навичок бібліотечно – бібліографічної грамотності, ставлення до бібліотеки як до невичерпного джерела інформації. Навчити учнів грамотно, раціонально використовувати бібліотечно-бібліографічні знання у навчальній, пізнавальній діяльності, у самоосвіті - мета цього напрямку роботи шкільної бібліотеки. Результат його в певній мірі залежить від поєднання традиційних на інноваційних форм проведення уроків. Це виставки-загадки, години цікавої бібліографії, театралізовані інсценівки, конкурси "Кращий читач", "Захист читацького формуляра", "Подорож до довідково-бібліографічного апарату бібліотеки"... 

Успішна робота з формування читацьких інтересів не можлива без цілеспрямованого провідного напрямку - інформаційної роботи бібліотеки. Зміст інформування визначається специфікою навчально-виховного процесу школи, навчальними планами, головними завданнями, що стоять перед школою у поточному році, власне інтересами, запитами користувачів бібліотеки. Повноцінне інформаційне забезпечення школярів сприяє не тільки засвоєнню знань, а й розширює, поглиблює їх, підвищує інтелектуальний, духовний розвиток особистості. У цій роботі я використовую і індивідуальні, і групові, і масові форми роботи. Це - складання бібліографічних списків літератури, експрес-інформації. виставки літератури, уроки пам'яті, презентації нових книг, огляди літератури, голосні читання тощо. Послідовне сприйняття інформаційного потоку сприяє розширенню читацьких інтересів та навичок.

Підсумовуючи сказане, хочу сказати, що виховання читацьких інтересів формується як під впливом сім'ї і школи так і під впливом шкільної бібліотеки і її успіх буде залежати від того наскільки точно бібліотекар зуміє з'ясувати читацькі інтереси кожного конкретного користувача. В одних дітей вони визначені досить чітко, інші ж недостатньо усвідомлюють, що б хотіли прочитати. 

Виявити такий інтерес - завдання бібліотекаря, яке потребує як певних умінь і навичок, так і високого рівня психолого-педагогічної підготовки. Важливо також чи зможе бібліотекар встановити контакт з читачем, стати для нього авторитетним порадником, чи високий його інтелектуальний рівень, чи достатньою мірою він володіє навичками спілкування з юними читачами; чи досить добре бібліотекар орієнтується у книжковому фонді бібліотеки і вміло використовує наявні інформаційні можливості не тільки фонду бібліотеки.

Отже, діяльність бібліотекаря з формування читацьких інтересів та виховання кваліфікованого читача - це нескінченний творчий процес спрямований на пошук стежки до розуму і серця школярів, бажання захопити дитину книгою допомогти впевненості у спілкування з нею, на все життя подружитись з цим неперевершеним винаходом людства.

Вважаю, що роботу з виховання читацьких інтересів треба починати з сім'ї. Адже саме у сім'ї дитина долає перші сходинки пізнання і саме через книжку можна задовольнити її природну допитливість, її інтерес до живої і неживої природи, людей, їхньої праці, взаємин. Художній та пізнавальній літературі належить винятково важлива роль у формуванні особистості, вдосконаленні мислення, уяви, пам'яті і розвитку інтересів та нахилів, майбутніх читацьких інтересів.

Щоб книжка міцно увійшла у повсякденне життя кожної дитини, щоб думки, знання, які вона містить хвилювали її розум, щоб спілкування з книгою приносило лише користь, потрібно саме батькам починати роботу з формування читацьких інтересів. Книжки, які ми пропонуємо своїм дітям, мають бути глибокими за змістом і високохудожніми за формою, різноманітними за жанрами. Плідна співпраця з батьками є важливим фактором, який впливає на результативність роботи шкільної бібліотеки з розвитку читацьких інтересів учнів, формує їх бібліотечну грамотність і культуру.  В бібліотеці оформлена тематична папка "Сім'я. Книга. Читання", яка містить матеріали щодо значення книги, читання, методичні поради батькам. Наприклад, "Що і як читати дітям", "Поради батькам першокласників", "Як навчити дитину самостійно читати?", "Шлях до книги: батькам у записничок" тощо.

Відвідуючи батьківські збори, я проводжу бесіди на теми: "Навчіть малюка любити книгу", "Як допомогти дитині правильно організувати роботу з книгою»". Систематично роблю аналізи читання та відвідування учнями шкільної бібліотеки.

Більш тісний зв'язок, звичайно, з батьками учнів початкових класів. Вони частіше разом з дитиною заходять до бібліотеки. Надаються індивідуальні консультації батькам з питань керівництва дитячим читанням. У невимушених бесідах, тактовно пояснюю батькам як важливо виробити у молодших школярів не тільки добру техніку читання, а й міцну звичку до нього. Як приклад, у цих бесідах знайомлю батьків з думками видатних людей про роль книжки в духовному житті дитини, зокрема з творчою спадщиною видатного вітчизняного педагога В. О. Сухомлинського, який не просто розглядав коло читання учнів, він вивчав життя учня, а зрештою, і читання, як частину життя. Рекомендую батькам такі книги, у яких є багато корисного, зокрема щодо читання, виховання любові до книги. За своєю природою дитина уникає того, що становить для неї значні труднощі не візьметься за книжку школяр, для якого сам процес читання - важка, неприємна праця. Не принесе користі і вимога читати швидко, прочитуючи встановленні десятки слів за хвилину. Чи потрібно дивуватись, що потім учня неможливо зацікавити книжкою з будь - яким змістом. Бездумне читання породжує повне неприйняття написаного тексту і тоді дитина шукає легші шляхи споживання інформації - телебачення, комп'ютер, тощо. А книга пройде мимо... І втрати ці невідшкодовані. Щоб таке не трапилось, треба і батькам, і вчителям, і бібліотекарям працювати над тим, щоб саме читання було предметом предметів.

           

Отже, наша школа і шкільна бібліотека мають спільну мету і завдання. 

Завдання бібліотеки полягає в тому, щоб, використовуючи різноманітні форми роботи з книгою, виховувати творчо мислячу, ерудовану особистість, формувати національну свідомість, повагу до своєї країни і її народу, його традицій  і звичаїв.               

Умінню систематично й з усвідомленням читати навчає школа. Але багато чого  у шкільній біографії дитини  залежить від того, наскільки  шкільний бібліотекар разом із педагогами прилучає її до книги, учить опановувати грамоту, закріплює читацькі навички, розвиває художній смак і самостійність суджень, розширює діапазон читацького досвіду, формує  національний характер, загальнолюдські моральні якості  на прикладах справжньої української родини.

Незважаючи на численні труднощі, впевнена - збудуться слова великого Василя Сухомлинського, який сказав, що шкільна бібліотека – це кабінет №1.

Сподіваюсь, що і через багато років учні нашої школи говоритимуть: 

Як до живих джерел глибоких ми припадаємо до книг,

Черпаємо снагу, неспокій та нездоланну правду з них.

Нас поведуть вони у мрію, щоб розпізнати суть буття,

Прийдешні нам шляхи відкриють і стануть школою життя. 

  

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ   

Балашова Л. М. Сім’я і школа – партнерство заради дітей: батьківський форум /Л. М. Балашова // Шкільна бібліотека. – 2012. - № 11. –  С. 17.

Копач Г. С. Виховання у дітей інтересу до читання / Г. С. Копач // Шкільний бібліотекар. – 2011. - № 2. – С. 94 – 95.

 Куроп’ятник І. В. Читання як стратегічно важлива компетентність для сучасної молоді / І. В. Куроп’ятник // Педагогічна майстерність.– 2012.-  № 4 – С. 13 – 16.

Ластюк Т. Робота бібліотеки з батьками  / Тетяна Ластюк // Директор школи. -  2012. - № 46. -  С. 23 – 25.

Лопатнікова Л. Наш друг – шкільна бібліотека /Людмила Лопатнікова // Директор школи. – 2010. - № 40. – С. 18 -19.

Пивоварова Ю. М. Навчаємо та виховуємо разом : (педагогічно – батьківський проект ) /Ю. М. Пививарова. – Виховна робота в школі. — 2011. - №  3— С. 29 – 30.

Стельмахович  М. Українська родинна педагогіка / М. Стельмахович. –  К.: ІСДО, 1996. – 259 с.

Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка. / В.О. Сухомлинський.  –  К.: Рад. Школа, 1978. – 264с.

Танцюра О. Робота з батьками – запорука успішного впровадження виховної системи / Ольга  Танцюра // Школа.– 2008.- № 11.– С.79 – 83.

 Щербакова К. Й. У сім’ї росте дитина : родина і становлення особистості / К.Й.Шербакова., Г.І. Григоренко.– К.: Неопалима купина, 2006.–240 с.