Відверто про себе

Сопільняк

Світлана Василівна

бібліотекар Йосипівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів 
Благовіщенського району Кіровоградської області

Народилася 21 вересня 1965 року 

в селі Мечиславка Ульяновського району Кіровоградської області. 

Стаж роботи за фахом  -  33 роки.

    

        … Я  прийшла працювати до шкільної бібліотеки у липні 1988-го року. З дитинства дуже любила книгу. Любила не лише читати, але й переповідати батькам і друзям прочитане.  

Закінчивши у 1980 році Мечиславську восьмирічну школу, вступила до  Олександрійського культурно – освітнього училища. Через три роки, отримавши  диплом бібліотекаря, за направленням повернулася до свого рідного села  і приступила до роботи в Ульяновській централізованій бібліотечній системі.  Працювала спочатку методистом  ЦБС, а згодом старшим бібліотекарем відділі книгосховища районної бібліотеки.  

Коли у Йосипівській середній (на той час) школі з'явилася вільна вакансія я, не вагаючись,  погодилася стати шкільним бібліотекарем…

Ось вже 29 років, у спеку чи мороз, у дощ чи заметіль міряю шлях зі свого села  Мечиславка, де проживаю, до сусіднього села Йосипівка, де знаходиться бібліотека, яка  за цей довгий час стала частиною мого життя. 

Головна мета моєї роботи – працювати так, щоб жоден читач не вийшов з  бібліотеки без потрібної йому інформації. Той, хто хоч раз переступив  заповідний поріг нашої книгозбірні, обов'язково повертається сюди ще і ще  раз. 

Часто поринаю спогадами в далеке дитинство, коли з першого класу, ледь не на кожній перерві бігала до бібліотеки. Там завжди пахло чимось незбагненно –     таємничим;  було завжди тихо і урочисто, як у храмі.  Згадую, як обережно ходила поміж книжкових стелажів, наче боялась розбудити ту священну таємничу тишу. Пам’ятаю й, прочитані в дитинстві, книжки, які навчали мене життєвої мудрості, бо без книги ми ніщо. І лише  книга – вічна, мудра вміє переконати кожного з нас стати Людиною.

Проходять роки, десятиліття, змінюються покоління, ідеології, епохи, але  залишаються книги – вічні обереги нашої пам'яті, нашої історії, нашої  духовності.  Сто, триста років житиме школа і стільки ж років нехай живе у  школі бібліотека, а в ній – книжка.